В залі суду! Суддя не стримався – розніс скандального депутата. Це почула вся країна браво!

У мережі з’явилася відеодобірка яскравої суперечки суддів Конституційного суду України із колишнім народним депутатом від “Опозиційного блоку” Олександром Долженковим.

Гаряча дискусія спалахнула під час розгляду конституційності закону про українську мову за поданням 51 нардепа, серед яких був і Долженков. Нарізку опублікував.

На кадрах видно, як судді буквально влаштували колишньому парламентарю “іспит” з мови та на знання українського законодавства. Зокрема, вони спіймали Долженкова на цитуванні вигаданих статей Основного Закону держави, а також на використанні тез російської пропаганди.

Той, зі свого боку, скаржився на утиски російської мови в Україні. Однак за межами зали засідань із журналістами політик принципово почав спілкуватися російською мовою, стверджуючи, що йому так зручно. На зауваження про те, що в публічному просторі він повинен використовувати державну мову, Долженков не зважав.

Зазначимо, 7 липня, у перший день відкритого засідання у справі щодо закону про мову суддя КСУ Ігор Сліденко запідозрив Долженкова в цитуванні воєнної доктрини президента Росії Володимира Путіна. Його обурило формулювання “російськомовне населення” України.

На другий день, 9 липня, Долженков відзначився проханням до суду долучити до справи звернення нібито жителів двох сіл Ізюмського району Харківщини Стара та Нова Некрасівка.

За його словами, вони зажадали повернути у школи вивчення російської мови. Втім виявилося, що таких сіл на Харківщині не існує.

Згодом екснардеп виправив свою помилку, пояснивши, що говорив про Ізмаїльський район Одеської області.

Нагадаємо: Мовний закон в Україні: основне
Його ухвалила Верховна Рада 25 квітня 2019 року.
У липні 2019 року окремі норми законопроєкту набули чинності.
Закон передбачає обов’язкове використання української мови на публічному рівні.
Також українську мову слід використовувати:
– у державному секторі;
– у комунальній сфері;
– у транспорті;
– у закладах громадського харчування;
– на підписах і маркуванні товарів і послуг;
– у медицині та освіті;
– у театральних виставах і дубляжі кіно, на телебаченні, в інтернеті й друкованих ЗМІ.

Дія закону про українську мову в жодному разі не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Основі тези активістів, які були під судом:
Коли вмирає мова – вмирає нація.
Ні – русифікації, так – українізації.
Українська – єдина державна мова.

Джерело