HOME
19 сентября 2022 ( Просмотры 1895 )
Реклама

Бykвaльнo 2O xв. moмy лereнgapнuй reнepaл Maлoмyж noвigoмuв ykpaїнцям npocmo poзkiшнy нoвuнy з nepegoвoї. Haшi xлonцi зgiйcнuлu нeймoвipнe

Завдяки потужному контрнаступу Сил оборони у війні в Україні розпочався перелом, фронт ворога руйнується. Цей перелом відчули як рядові солдатиокупанти, які біжать з поля бою, так і російські генерали і вся верхівка Кремля, які всерйоз замислилися про свої перспективи. У таборі ворога посіялася паніка.

За певних умов ЗСУ можуть відкрити дорогу на Херсон, оточити та згодом звільнити це місто. Перспектива деокупації Донецька також стає дедалі реальнішою.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 20052010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– Президент США Байден констатував, що Україна досягла значного прогресу на фронті, проте поки не зрозуміло, чи є цей момент переломним. Він також сказав про те, що на Україну чекає "довгий шлях". Чи згодні ви з такими оцінками – що перелом не настав і війна може тривати досить довго?

– Я розглядаю це як один із сценаріїв. Байден дає обережні оцінки нашим перемогам та розглядає найскладніші варіанти вирішення завдань зі звільнення України, щоб поставити на місце Росію не лише у форматі війни, а й загалом у форматі світового порядку.

Тому Байден розглядає довгі моделі і щодо звільнення України, і щодо завдання вирішального удару – і військового, і економічного, і політичного – по Російській Федерації.

– За вашими оцінками, чи настав у війні перелом?

– Один із сценаріїв, той, який ми зараз спостерігаємо, – це ефективне звільнення Харківської, частково Донецької, Луганської та Херсонської областей. Я вважаю, що після довгих місяців підготовки до контрудару нашими Збройними силами перелом таки настає. Ми перебуваємо на переломному етапі.

Чому? Тому що ми не лише ефективно обороняємось. Ми завдали противнику вирішальних ударів, особливо на Харківському напрямку. Це стало несподіванкою для противника. Це суттєва перемога, яка має не лише військове значення в плані звільнення територій, а й моральнополітичне та моральновійськове значення, бо і російське керівництво не очікувало на такі активні дії.

Це перелом у їхній свідомості, у стратегічному мисленні – що війна легко не закінчиться, що перспектив захоплення навіть Донецької області до 15 вересня немає. Доводиться не лише ефективно оборонятися, а й відступати та зазнавати поразки. Дуже велика здача в полон, до тисячі осіб.

Цей перелом відчули і російські керівники, і військові рівня міністра оборони, командувачів та, звісно, тих польових командирів, які перебувають на полі бою. Вони самі або бігли, або дуже активно організовували відступ, наприклад, як це було в Ізюмі. Низку міст вони кидали без бою.

Це вказує не лише на успіх військової наступальної операції. Це вже паніка у таборі ворога. Але поки що паніка в окремих секторах оборонних напрямків, не загальна, не глобальна.

Ми бачимо, що ці невдачі викликали зниження підтримки спецоперації Росії всередині цієї країни. Останніми днями дуже активно російські військові почали відмовлятися від укладання контрактів, від мобілізації у різних форматах. І навіть олігархи, яким поставлене завдання створити приватні військові підрозділи, всіляко намагаються уникнути виконання цього завдання.

Ми дуже ефективно нейтралізуємо противника на двох напрямках – Херсонському та Харківському, і в плані загроз нових наступальних операцій, і найголовніше – ми переламуємо їхню стратегію нових ударів та наступальних дій. Ми все більше й більше опановуємо ситуацію на полі бою. Це ознака перелому.

– Як успішний контрнаступ позначився на підтримці України?

– Є активізація підтримки з боку партнерів України. Ми бачимо, що США, Велика Британія, Євросоюз і окремі країни ЄС зобов'язалися надати конкретну додаткову допомогу – і озброєннями, і фінансами. Тому й тут бачимо перелом у свідомості.

Це також впливає на умовно нейтралів та партнерів Росії. Ми пам'ятаємо, як Лукашенко заявляв про всебічну підтримку Росії, проте всі спроби Путіна схилити його до активних маневрів на кордоні з Україною поки що безуспішні. Лукашенко проводить навчання, але про провокації не йдеться. Риторика змінюється: він уже намагається налагодити відносини з нашою країною, відправити посла, але водночас балансувати у взаєминах із Путіним.

Так само ми бачимо прохолодну реакцію в країнах Середньої Азії. Вже немає тієї підтримки. Особливо показовим є Казахстан, який намагається відійти навіть від умовної підтримки Росії, навіть у межах ОДКБ. Він має намір підтримувати економічні та енергетичні відносини з країнами Європи та третього світу.

Ми бачимо, що поступово фронт руйнується.

Навіть у самому кремлі та в оточенні Путіна вже немає переконаності у реальній перемозі і в тому, що ставку треба робити на Путіна. Так, ще звучать заклики до підтримки, до мобілізації тощо, але ми констатуємо, що військове оточення Путіна вже не бачить тих успіхів на фронті. Наразі формується мовчазна опозиція. А за наших успіхів вона буде активнішою і відвертішою.

– Ви сказали про те, що є знакові міста, звільнення яких відіграватиме особливу роль. Як ви розглядаєте перспективи звільнення Херсона, Донецька та Луганська?

– Передусім багато залежатиме від того, наскільки ми зуміємо залучити додаткові резерви на тих напрямках, де противник ще може вдарити з флангів. Дуже важлива складова – як ми забезпечимо наш успіх. Щоб не вийшло так, що глибокий прорив закінчився б пасткою, оточенням.

Росія поки що не має настільки великих резервів, щоб проводити такі операції проти наших Збройних сил. Зараз ми чітко виходимо на позицію Сєвєродонецьк – Рубіжне – Сватове. І гадаю, що в цій ситуації перспектива звільнення частини Луганської та Донецької областей вже є. Можливий і вихід на Донецьк, бо ми вже підходимо до Донецького аеропорту.

Тут ми вже розглядаємо можливості наших Збройних сил та перспективу за наявності потужних резервів та злагодженої координації між підрозділами.

Щодо півдня, то противник кинув туди більше резервів, бо припускав, що основна наступальна операція буде саме там. Туди підтягнули частини третього армійського корпусу, а також близько 1200 кадировців, які забезпечують загородзагони. Якийсь час вони можуть створювати нам проблеми.

Але наші війська вже підходять до Киселівки, яка може бути звільнена. А далі Чорнобаївка та Херсон. Якщо ми створюємо передумови до оточення або напівоточення Херсона, там може бути така ж паніка, як і в Ізюмі.

Зараз головне – нейтралізувати резерви, про які я сказав, забезпечити наші сили новітніми засобами – HIMARS, M270, авіацією, іншими далекобійними засобами, САУ, які б'ють на 4050 км, ракетні комплекси на 80 км.

За допомогою цих засобів можна придушити вогневі засоби резерву і сам резерв, живу силу і кадировців.

Тоді відкривається дорога на Херсон. Коли оточимо Херсон, гадаю, противник бігтиме. Перспектива їхньої втечі чи здачі в полон дуже велика, з огляду на ту паніку, яку ми бачили на Харківському напрямку.

Але тут також все буде не дуже просто. Є ще й фактор противника, який бачить ці загрози. Нам потрібно діяти дуже оперативно, бо якщо противник зможе оговтатися і за кілька днів створити угруповання та оборонні рубежі, окуповані території звільняти буде набагато складніше, зокрема, Херсон.

Рекомендуем

Реклама

Вам также может понравиться

З caмorо paнky з Xepcoнщuнu npuxogяmь нeймoвipнi нoвuнu. ЗCУ бepymь н.n. oguн зa ogнuм. Bжe є вigeо УBAГA! Дuвumucь BCIМ! Зeлeнcьkuй звepнyвcя go Уkpaїнu з вaжлuвuм nonepegжeнням: "цeй muжgeнь мoжe cmamu gля нac..." "Biзьмeм Уkpaїнy cuлoю", з caмorо paнky в Кpeмлi npямuм тeкcтoм зaявuлu пpo нacтyn нa Xepcoн HAД3ВИЧAЙН0 BАЖЛИBО! 3 caмorо paнky 3eлeнcькuй тepмiнoвo звepнyвcя дo yкpaїнцiв (вigeо)