HOME
03 июня 2022 ( Просмотры 4920 )
Реклама

Українці вразили Європу працелюбністю. Стало відомо скільки насправді заробляють біженці за кордоном

Українські біженці отримали можливість працевлаштовуватись у ЄС без жодних дозволів. Таким шансом скористалися десятки тисяч людей. З України поїхали чиновниці, інженери, журналісти, юристи, офісні співробітники, тоді як у ЄС їм доводиться освоювати найпростіші робітничі професії.

Про те, які проблеми виникли у біженців за кордоном та ким вони можуть влаштуватися, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Найкраще почуваються айтішники, а українки не хочуть вивчати мову
Для ринку праці ЄС кілька мільйонів українських біженців виявились справжнім викликом. Довелося знайти бюджет на соціальні виплати, розселити, а потім ще й працевлаштувати величезну кількість людей. У Польщі вакансії для жінок без досвіду роботи та знання мови закінчилися буквально у перші тижні.

Далі, щоб знайти роботу, доводилося справді докладати зусилля. Наприклад, переїжджати до того польського міста, де працює більше промислових підприємств, заводів та фабрик та є більше шансів знайти собі роботу біля верстата без особливих навичок.

Українці ж до такої ситуації не звикли. Томаш Богдевич, генеральний директор Gremi Personal, каже: до війни трудові мігранти приїжджали до міст, де були робочі місця. І, на відміну від України, великі промислові об'єкти найчастіше розташовані за агломерацією великого міста.

Крім того, і до повномасштабної війни основну роботу пропонували чоловікам. Жінки виконувати її не можуть. "Адаптувати цю роботу для жінок неможливо. Якщо потрібен міцний чоловік, який працюватиме на будівництві, вантажник, різнороб, ніхто не візьме жінку на цю роботу", – говорить президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Насамперед роботу знаходять:

працівники виробництва;

працівники у продажу;

різнороби.

У країни ЄС втекли не лише українці, які рятували свої життя з гарячих точок, а й десятки тисяч жінок та дітей зі Львова, ІваноФранківська, Закарпаття. Для одних можливість міграції – шанс врятуватися, а для інших – покращити своє фінансове становище.

"Приїхала до Луцька, почала дзвонити однокласницям, думала, зроблю нігті. А у мене три однокласниці нігтями займаються. Почала обдзвонювати: одна в Німеччині, дві у Польщі. Хоча у Луцьку тут тихо та спокійно", – розповідає мешканка Києва Олена.

З Києва та інших регіонів України, що поза зоною інтенсивних бойових дій, продовжують виїжджати українці. Дехто їде разом із чоловіками, каже Олена, щоб "домовлятися" на кордоні, доведеться витратити 5 тис. доларів.

Найлегше адаптуватися програмістам – тим, хто працює дистанційно. Для багатьох із них ні розмір заробітної плати, ні умови праці не змінилися. Одна з ключових проблем біженців – вони не хочуть вивчати мову і не готові витрачати багато часу на навчання. При цьому в Польщі без знання мови можна заробляти в середньому 34003600 злотих на місяць (близько 2324 тис. грн). Наприклад, на упаковуванні та розбиранні м'ясної та рибної продукції можна заробити в середньому 3400 злотих на місяць на руки (понад 23 тис. грн).

Масова міграція може завдати удару по українській економіці
У середньому після закінчення війни, за різними оцінками, в Україну можуть не повернутися до 30% біженців. Багато хто з них – ті, хто сприймав міграцію як шанс покращити своє становище, а не врятуватися від бойових дій. Також є українці з Маріуполя, Волновахи та інших майже повністю зруйнованих міст. Їм нема куди повертатися.

Експерти зазначають: що довше триває війна, то менше українців повернеться додому. Дослідження свідчить про те, що з країни в основному виїжджають молоді люди (найбільша вікова група від 30 до 39 років) та 76% із них мають вищу або незакінчену вищу освіту. Це працездатні, кваліфіковані українці, втрата яких у майбутньому може сповільнити відновлення економіки.

"Що буде насправді, залежатиме від того, чим усе закінчиться. Поки що, хоча час і минає, ми не можемо зрозуміти, чим і коли закінчиться війна", – зазначає старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко.

Однозначно, можна стверджувати, що після війни робочий ресурс в Україні знадобиться. Потрібно буде відновлювати інфраструктуру, робочі будинки, стимулювати зростання економіки. І зробити це без кваліфікованої та працездатної частини населення неможливо.

І що більше українців повернеться додому, то вищі шанси швидко відновити економіку й забезпечити повоєнний розвиток. А ті українці, які зараз здобувають робочі навички за кордоном, у майбутньому зможуть використати їх вдома.

Джерело

Рекомендуем

Реклама

Вам также может понравиться

Арестович підтвердив.. Вночі "бахнули" не лише "Москву". Козаки славно погуляли. Горить досі "Намагалася перевиховати". На Вінничині мати скоїла моторошний злочин з-14-річною дочкою Beлukдeнь noчaвcя з мoтopoшнoї нoвuнu.... Kuїв. Ciм'я вukлukaє швugky... a nomiм noчuнaєmьcя nekлo Пymiн знoв npocuв Уkpaїнy npo neperoвopu. Peakцiя Зeлeнcьkorо nompanuлa нa вigeо