Зеленський зблід – Гройсман зважився. Тріумфальне повернення – висока посада. Яценюк в ділі – Президент не дозволить!

У політичних колах ходять розмови, що Гройсман знову мітить в своє колишнє крісло. Але для цього потрібен союз з президентом Володимиром Зеленським. Але поки нічого не вказує на те, що президент готовий прийняти такий варіант, а якщо і прийме, то він пройде через Раду. Принаймні, в її нинішньому складі, який може змінитися, якщо будуть дострокові вибори.

Також ходять чутки, що Яценюк пропонує експрем’єру інший варіант – влитися в партію Порошенка, отримавши там солідну квоту. Але ця схема не подобається самому Гройсману.

У підготовці свого політичного повернення Гройсман спирається насамперед на дві сили.

Поперше, це бізнесгрупа Рината Ахметова з її широкими можливостями. Наприклад, ахметовські ЗМІ включилися з повною силою в поліпшення реноме Гройсмана, який неабияк постраждав за час попереднього прем’єрського терміну. Канали олігарха стали головним майданчиком для колишнього глави уряду.

Подруге, експрем’єр Арсеній Яценюк, який з Гройсманом поруч по життю ще з того моменту, як той змінив його в прем’єрському кріслі. Яценюк разом зі своєю партією “Народний фронт” (НФ) і її парламентською фракцією були головними союзниками Гройсмана у внутрішньокоаліційній конкуренції з командою тодішнього президента Петра Порошенка, фактично на двох контролюючи уряд.

Але сьогодні основний ресурс Яценюка не партія, що залишилася тільки на папері, а його великі зв’язки за кордоном – насамперед у США.

Експрем’єр особисто знайомий і з обраним на пост президента від Демократичної партії Джо Байденом, і, особливо, з дипломатом Вікторією Нуланд, яка займалася Україною по лінії Держдепартаменту на початку постмайданного періоду і повинна повернутися туди після зміни адміністрації в якості заступника держсекретаря з політичних питань .

Свої знайомства Яценюк тепер “продає” і Ахметову, і Гройсману, який, до речі, як говорили співрозмовники в Раді, через лідера НФ і налагодив відносини з донецьким олігархом.

Гройсман в останні місяці почав особливо активно просувати себе в загальноукраїнській політиці, а соціологи фіксують зростання його особистих рейтингів, а також рейтингів його партії аж до прохідного бар’єру в 5%. Втім, ми вже відзначали, що у багатьох експертів є великі сумніви в достовірності цих цифр, а самого Гройсмана тягнуть вниз як старі, так і нові корупційні скандали. Останній приклад – це історія з показаннями проти Гройсмана забудовника Микитася. Скандал намагаються зам’яти, але, як це часто буває в українській політиці, добрі люди завжди нагадають.

Але так чи інакше прокинулася політична активність Гройсмана і його амбіції – це факт. Так само як і те, що він працює в тандемі з Яценюком.

Однак при цьому, за даними “Страни”, обидва експрем’єри хочуть порізному повернутися у велику політику.

Володимир Гройсман робить упор на розвиток свого політичного проекту – партії “Українська стратегія”.

Вона успішно провела місцеві вибори в базовій для лідера Вінницькій області.

Гройсман в своїх інтерв’ю не приховує, що команда йому потрібна для наступної кампанії в Раду.

Без свого представництва, на його думку, прем’єрство – це “нераціональний крок”.

Політолог Анатолій Октисюк додає, що без опори в парламенті, якою була для Гройсмана в попередньому скликанні НФ і депутатські групи, непросто буде навіть стати прем’єром.

“Гройсман чітко асоціюється з Ахметовим. Це не Шмигаль (прем’єрміністр Денис Шмигаль – Ред.), який був темною конячкою, на що в тому числі клюнули якісь депутати. Зібрати під Гройсмана в нинішній Раді голоси буде набагато складніше. Опиратися буде не тільки група Коломойського, що конкурує з Ахметовим. Але який сенс взагалі Гройсману зараз заходити в уряд і палити для Зеленського свій такийсякий рейтинг? ” – коментує Октисюк.

“Однак якщо партія Зеленського зміститься вправо, можливо при цьому втративши частину депутатів, то це теоретично дає шанси для призначення Гройсмана прем’єром за рахунок самостійно лояльних фракцій”, – вважає політолог Руслан Бортник.

Президент, на його думку, може погодитися на прихід в уряд Гройсмана або “якогось іншого харизматичного політика”, якщо вирішиться перекласти з себе хоча б частину відповідальності за стан справ в країні.

“Якщо ж криза не буде збільшуватися, залишиться Шмигаль або прийде хтось ще невиразний, без політичних перспектив того ж типу”, – вважає Бортник.

А ось для Яценюка ж розкрутка спільного з Гройсманом проекту – це спосіб зробити політичну “угоду” з Порошенком для входження в його партію “Європейська солідарність” з великою квотою.

Однак Гройсман не в захваті від такої перспективи, не вірячи, що зможе спрацюватися з Порошенком після численних минулих конфліктів. І в альянс з експрезидентом йти не хоче.