В Україні останній тиждень січня запам'ятається подорожчанням долара, впевнені опитані експерти. Один з основних факторів – результати переговорів з МВФ. У Фонді незадоволені рішенням знизити тарифи на газ, тому переговори можуть затягнутися. І якщо кредитор публічно про це заявить, сама новина може змінити попит на валюту і призвести до девальвації гривні.
Про те, як і чому буде змінюватися курс долара найближчим часом – читайте в матеріалі
OBOZREVATEL.
З упевненим зростанням, але без різких стрибків
Найбільше на курс долара впливають переговори з МВФ, у Нацбанку розраховують, що чинну програму вдасться переглянути. Такі новини впливають на настрої учасників валютного ринку, розповідає керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин.
"У разі підходу курсу до позначки 28,3 гривень за долар посилюються продажі валюти, зокрема з боку Сіті Банку, який зазвичай представляє інтереси іноземців. Разом з тим, і вниз курс не йде активно", – пояснює Шевчишин.
Але так триватиме недовго. Як тільки закінчиться локдаун, імпортери почнуть активніше купувати валюту, поповнювати запаси, крім того, долари активно витрачатимуть на енергоресурси. "Ймовірно, найближчим часом гривня залишиться в діапазоні 28,128,3 за долар, з тяжінням до нижньої межі діапазону", – підсумував експерт.
Його колега з "Альпарі" Вадим Іосуб дотримується більш песимістичного для гривні сценарію: "на найближчий тиждень ми очікуємо помірного зростання курсу долара до гривні. Долар на міжбанку буде торгуватися через тиждень близько 28,4 грн. Готівковий долар торгуватиметься по 28,3/28,5 грн".
Девальвації гривні очікує й аналітик "Центру біржових стратегій" Максим Орищак. В останній тиждень січня курс продажу готівкового долара США і євро буде поступово зростати. Середній діапазон коливання в межах 28,10 28,35 і 34,134,25. Вже з 21 січня на міжбанку гривня втратила відразу 11 копійок по відношенню до долара і 34 євро, до 28,27 гривень за долар і 34,15 грн за євро. Така динаміка обумовлена виплатами за облігаціями держпозики (державні цінні папери).
"Попереду відсутність визначеності щодо співпраці з МВФ і новими кредитними траншами, що є найважливішим фактором невизначеності для валютного ринку і для банківського сектора. Девальваційні настрої можливі, але без різких сплесків попиту на іноземну валюту", – відзначає експерт.
МВФ не задоволений українською владою і може боляче вдарити по гривні
Україна в меморандумі з МВФ взяла на себе зобов'язання перестати регулювати тарифи на газ. А кілька днів тому Кабмін вирішив до кінця опалювального сезону встановити фіксовану ціну в 6,99 грн. І хоча це тимчасова норма, яку намагалися узгодити з кредиторами, у Фонді залишилися незадоволеними.
Як розповіло OBOZREVATEL наближене до переговорного процесу джерело, рішення щодо тарифів на газ ускладнило переговорний процес, проте не завадить отримати кредит. Можливо, терміни трохи затягнуть, проте ситуація не буде критичною.
"Хто б що не говорив, звичайно, це порушення меморандуму. Але іншого виходу не було", – зазначає співрозмовник. Ба більше, якби не позиція МВФ, фіксовану ціну встановили б не до кінця опалювального сезону, а на рік. Та й сама ціна могла бути нижчою.
Вибрали 6,99 грн, тому що це найнижча пропозиція в січні серед усіх учасників. Це дозволило зберегти ілюзію наявності ринкових механізмів за повної регуляції ціни. Серед головних проблем – надто роздутий дефіцит бюджету2021 (5,5% від ВВП). Документ потрапив до парламенту тоді, коли його просто не можна було не проголосувати, адже початок нового бюджетного року без ухваленого бюджету загрожував збільшенням поточних проблем. Але й у експертів, і в самих депутатів до законопроєкту було багато питань. Колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта передбачає, що його можуть почати переглядати вже в січні, зокрема і на наполегливе прохання МВФ.
Друга проблема – боротьба з корупцією. У МВФ вважають, що останнє рішення Конституційного суду і всі рухи навколо НАБУ також порушують рамку співпраці. Але в цьому питанні українська влада вже пішла назустріч: у парламенті ухвалюють закони на зміну тим, які були скасовані, а глава НАБУ поки залишається на своїй посаді.
З невиконаних рамкових умов є ще судова реформа, яку раніше було заплановано на цю осінь, але вона зникла з порядку денного. Кадрові перестановки в НБУ теж можуть стати каменем спотикання, адже для МВФ, як і для всіх, хто фінансує Україну, незалежність регулятора від влади – це першочергове питання.
Через погіршення економічної ситуації кредит МВФ направляють безпосередньо в державний бюджет, щоб покрити зростаючий дефіцит. Від Фонду залежить співпраця із цілою низкою міжнародних організацій, а ще – настрої інвесторів, які вкладають не в розвиток економіки України, а купують державні цінні папери (фактично дають у борг).