"Ідентифікація не потрібна при разових операціях до 400 тисяч гривень, якщо це не пов'язане, наприклад, із лотереями або з азартними іграми. При переказах без відкриття рахунку чи операціях із віртуальними активами – до 30 тисяч. Сюди входить криптовалюта і електронні гроші", – додала Коробкова.
Ці норми не стосуються:
оплати комуналки;
оплати податків, штрафів, інших обов'язкових зборів і платежів (незалежно від суми), а також кредитів у сумі до 30 тис. грн;
переказів для оплати товарів і послуг, здійснених платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
всіх готівкових переказів у межах України в сумі до 5 тис. грн;
зняття коштів зі свого рахунку.
Операцію можуть заблокувати до моменту з'ясування обставин. Як розповів OBOZREVATEL економіст Василь Невмержицький, який також працює в одному з великих банків, щоб підтвердити легальність угоди, доведеться надати додаткові документи.
Підтвердженням може бути податкова декларація, договір про надання певних послуг, або, якщо ви, наприклад, отримали спадщину – підтвердження, що все відбулося за законом і податки сплачені.
Така ситуація – норма для більшості європейських країн. Вже зараз багато українських банків працюють згідно з нормами моніторингу. Для них це не тільки можливість дотримуватися закону, але і шанс стабілізувати власну роботу. Внутрішній фінансовий моніторинг дозволяє виключити можливість відмивання коштів, виведення капіталу з банку.
Знижують виторг. Клієнти банку укладають договір і планують розраховуватися в доларах. Коли контракт почали виконувати, один із клієнтів змінює умови. Наприклад, долари замінюються на польську валюту.
При цьому встановлюють обмінний курс, який в рази відрізняється від реального. Замість мільйонів доларів приходять мільйони злотих. Таким чином, за згодою з банком від валютного контролю приховуються величезні суми.
Переведення в готівку. Одна фірма переказує іншій мільйони гривень за оплату будьяких послуг. Це може бути як поставка будівельних матеріалів, так і консультаційна допомога. Головне – переказувати треба "своїй фірмі". Найчастіше для цього її спеціально відкривають незадовго до угоди, а потім закривають (тому називають "одноденками").
Отже, компанія, яка намагається відмити гроші, переказує мільйони іншій фірмі. А вже та виплачує їх у вигляді відрядних своїм працівникам готівкою. Принаймні офіційно. Таким чином одна з "контор" роздала відрядних на 111 млн грн.
Обікрасти державу. Компанія перемагає в тендері Міненерго. Отримує 50 млн. Частина цих коштів (менше ніж половина) витрачає на закупівлю обладнання, а другу частину (велику) видає своєму директору і бухгалтеру у вигляді кредиту і фінансової допомоги.
Потім компанія, наприклад, може бути оголошена банкрутом і закритися. А директор і бухгалтер залишаються з отриманими грошима. Всі ці угоди легко може відстежити будьякий український банк під час фінансового моніторингу. Може, але часто не робить.
Псевдоугода. 200 компаній отримують кошти від цілої низки фірм. Нібито за вугілля, газ, ремонт, цінні папери. Отримані кошти компанії роздають готівкою вже іншим фірмам. Також нібито оплачуючи послуги.
Потім уже переведені в готівку суми можна витратити, наприклад, на виплату зарплат "у конвертах". Держава через такі фіктивні угоди недоотримує сотні мільйонів гривень податків.
Дохід чиновника. Політики і чиновники повинні якось виправдати своє матеріальне становище в декларації. Для цього компанія отримала кредит у банку, гроші роздала фізичним особам у вигляді фінансової допомоги. Вони за ці гроші купили цінні папери і продали їх. Дохід від продажу внесли в декларацію. Таким чином політики і великі чиновники можуть декларувати мільйонні доходи від продажу цінних паперів і виправдовувати купівлю машин і квартир.
Папірці у гроші. У цій схемі вдалося довести зв'язок банку зі зловмисниками. Так, компанія нібито займалася збором пластикових пляшок і вторсировини. За це вона отримала 4 млрд грн. А банк допоміг їх перевести в готівку, ще й під пільгову ставку. НБУ зажадав усунення посадових осіб фінустанови.
Зникнення коштів. Два роки шахраї завдяки заплутаному ланцюжку операцій (переводили гроші з однієї фірми в іншу, нібито оплачуючи товари) надавали допомогу компанії в ухиленні від сплати податків.
Заплутаний рух коштів було практично неможливо відстежити, а в підсумку вони просто "губилися" у банківській системі.