Це справді визначна подія для України. “Цей день нарешті настав”: подивіться що трапилось у НАТО

Держави, які є партнерами НАТО з розширеними можливостями, отримують допуск до актуальної інформації, що ухвалюється Альянсом; до консультацій, сертифікації, участі в навчаннях, підготовці, оперативного планування та оцінки обстановки.  Доступним для нас стає також обмін розвідувальними даними з Альянсом. Понад те, військовослужбовці ЗСУ зможуть брати участь у роботі керівних органів НАТО.

Також країни зі статусом EOP беруть участь у спільних місіях з НАТО на рівні, схожому до повноправного члена НАТО. 

Є й окремі додаткові можливості, які можуть бути надані країні залежно від рівня співпраці та поточного рівня взаємосумісності.

Відповімо на питання, яке вже лунає:

так, Угорщина також погодилася на зближення України з НАТО.

Отримання такого статусу передбачає згоду усіх країн – членів Альянсу, тож якби хоч одна з країн була проти, в отриманні статусу було б відмовлено.

І насправді переконувати довелося не одну країну. Спільними зусиллями вдалося зняти сумніви усіх тих, хто ще донедавна мав застереження щодо підтримки надання такого статусу.  

Україна переконала усіх 30 державсоюзників у тому, що ми вже змінилися і прагнемо подальшого зближення.

Безперечно, це є демонстрацією підтримки України. Це – важливий сигнал, що підтверджує довіру з боку Альянсу, визнає особливість України як стратегічного партнера, спроможність нашої країни брати участь в операціях під проводом НАТО та відзначає вже чинну роль і внесок України у проведенні спільних операцій.

І треба наголосити, що це – далеко не спонтанне рішення.

Процедура була тривалою, хоч і непублічною. Україна двічі отримала позитивну оцінку Військового командування НАТО та схвалення Військового комітету НАТО.

Що зміниться для ЗСУ?

Програма EOP має стати практичним майданчиком для посилення та розвитку наших військ, а українські військові зможуть обіймати нові посади в командних структурах НАТО. Будуть суттєво розширені також можливості з навчання і підготовки українських військових, зі спільної діяльності в центрах удосконалення.

Від цього виграє і сам Альянс, який зможе залучати до операцій українські підрозділи та фахівців, які отримали унікальний бойовий досвід в рамках проведення АТО та ООС.

Досвід наших військовослужбовців, отриманий у боротьбі з країноюагресором, можна буде не тільки вивчити та узагальнити, а й використати для зміцнення обороноздатності як нашої країни, так і усього Альянсу.

Незабаром розпочнуться консультації Альянсу та України для розробки детальних пропозицій щодо того, як ми та союзники  будемо використовувати нові можливості. Починати треба буде з простих речей, наприклад, з широкомасштабної кампанії з вивчення англійської мови.

Але вже можна розрахувати, що крок на зближення з Альянсом дозволить підвищити престиж служби в ЗСУ, відкривши нові можливості для розвитку найкращих та досвідчених військових. Співпраця з НАТО у новій якості дозволить вдосконалити портрет українського військовослужбовця та посилить повагу суспільства до військової справи.

Україна точно буде членом НАТО. Справа лише за нами.

P.S

Важливо, що отримання статусу ЕОР є результатом командної роботи.

– Очільникам МЗС та віцепрем’єрам з євроінтеграції Дмитру Кулебі та Вадиму Пристайку та профільному заступнику МЗС Єгору Божку. 
 – Міністерству оборони України, особливо Аліні Фроловій та Олександру Поліщуку.
 – Представникам ЗСУ і вищому керівництву і всім військовослужбовцям які роками демонстрували НАТО, що ми – країна, яку варто мати у найближчих партнерах. 
 – Радникам Міністерства оборони, особливо Філу Джонсу та надзвичайній команді радників стратегічного рівня Міністерства оборони України на чолі з Кітом Дейтоном, які доклали особливих зусиль до цієї спільної роботи.
 – Найближчим країнампартнерам, які і самі голосували, і інших зуміли переконати. 
 – Міністерству з економічного розвитку та особливо заступниці міністра Світлані Панаіотіді.
 – Комітету ВРУ з національної безпеки, оборони та розвідки у повному складі на чолі з Олександром Завітневичем та його членам Давиду Арахамії, Мар’яні Безуглій, Ігорю Копиніту, Ірині Верещук, Роману Костенко, Михайлу Забродському, Юрію Мисягіну та іншим.
 – Заступнику голови ОПУ Ігорю Жовкві
 – Всій команді нашої місії при НАТО та особливо Сергію Мукосію та його колегам.
 – Проєктному офісу реформ Міноборони у повному складі.
 – Представництву НАТО в Україні, всій його надзвичайній команді на чолі з Александером Вінніковим.
 – Ну і нарешті Генеральному секретарю Йенсу Столтенбергу та його заступнику Мірчі Джоане, які завжди були за Україну. 

… та багатьом іншим.

Джерело