Знаєте, мене не дивує, що помер Кернес, бо нас всіх чекає одне і те ж, пише Володимир Парасюк.
Мене вражає інше: «большой человек», «патриот страны», «господарник».
Ви серйозно?
Так не є. Кернес був колаборантом, корупціонером і хамом. Нічого доброго він нашій країні не приніс. Через таких як він у нас війна і тисячі смертей.
І зараз на нього буде чекати дійсно справедливий суд. Дуже цікаво, чи йому допоможуть вкрадені гроші, чи гектари землі, яку він рейдернув в харків‘ян!
Нагадаємо, У ніч на 17 грудня помер харківський міський голова Геннадій Кернес. Соцмережі емоційно відреагували на його смерть.
Користувачі соцмереж відреагували на смерть Кернеса безліччю різних за характером коментарів. Видання “ГОРДОН” зібрало найемоційніші реакції.
“Про Кернеса можна написати абсолютно протилежне – і все буде правдою. Тому я розумію й тих, хто зараз плаче через нього, і тих, хто радіє його смерті. Не приймаю обох сторін, але розумію. Гена вмів не залишати байдужими”, – поділився думкою журналіст Олександр Костенко.
“Він сильно відчував час. І за це його особливо шкода, мало хто так хапається за життя. Років сім тому в інтерв’ю запитали, чи не боїться він щось не встигнути. “Не боюся, але я не згоден”. Я вирішила написати не заради суперечки з опонентам, Кернесу є що висунути, і багато. Просто сама собою смерть, помоєму, не привід для всього того, що зараз, у спину, ллється”, – зазначила прессекретарка Кернеса Тетяна Грузинська.
“Кернес народився не у свій час. Йому б більше підійшла Франція XV століття або Російська імперія XVII століття. Князі, барони, псевдоцарі та звичайні бандити в сучасній інтерпретації на тлі збережених чудових замків і квітучих парків, мають вигляд прогресивних державників, таємних демократів і непомічених сучасниками великих меценатів. Таким і був Кернес – великим, низьким, нахабним, підлим, хитрим, жорстоким, безпринципним, щедрим… Як справжній середньовічний князь, який випадково потрапив в українське середньовіччя”, – написав активіст і волонтер Юрій Касьянов.
“Справа не в Кернесі. Справа в мафіозній системі управління нашою країною. Людину на смертному одрі перетворили на заручника кланових інтересів. Використовували, щоб зберегти клановий контроль над харківськими ресурсами. При цьому всі прекрасно розуміли, що Кернес до Харкова вже не повернеться – а якщо і повернеться, так точно не до мерії. Ми навіть не знаємо, чи був він у свідомості на момент виборів або просто залишався на системах життєзабезпечення, які відключили після того, як відбулися всі необхідні процедури, що забезпечили кланам контроль над Харковом”, – висловив думку політичний оглядач Віталій Портников.
“Кернес – це, якщо хочете, такий діагноз нашому спільному середньовічному і постмодерному інтелекту: кривляку з КВК обрати лідером країни, а магната, який помирає, – мером великого міста”, – вважає блогер Андрій Альохін.
“Стосовно самого Кернеса, то при всій неоднозначності персонажа міцним господарником для Харкова він був. І в негативному, і в позитивному сенсах слова. А в Україні така калічна система управління, що втрата тих, хто рулить вручну, дуже швидко містом відчується”, – зазначила журналістка Тетяна Даниленко.