У рф наростає невдоволення війною путіна в Україні, її критикують і звичайні росіяни, і олігархи, і навіть окремі чиновники.
Американське видання Foreign Policy присвятило статтю першим ознакам невдоволення війною на Кавказі.
В армії рф на війні переважають неросійські меншини з Кавказу та інших околиць путінської імперії. Так, Дагестан займає перше місце за загальною кількістю загиблих на війні з усіх адміністративних регіонів росії. Враховуючи співвідношення з числом населення, Північна ОсетіяАланія має майже в 400 разів більше загиблих на війні в порівнянні з Москвою. Майже така ж ситуація в Інгушетії та КабардиноБалкарії.
Очікується, що новообраний "президент" невизнаної у світі Південної Осетії, російської маріонеткової держави на території Грузії, Алан Гаглоєв одним з перших розпоряджень скасує запланований його попередником на 17 липня референдум щодо об'єднання з Росією. На цей раптовий бунт проти кремля та аналогічні ситуації з боку інших регіонів на околицях рф і звернули увагу аналітики.
Перші ознаки напруженості між південноосетинцями і кремлем з'явилися в березні, коли близько 300 південноосетинських солдатів, яких відправили воювати на боці рф в Україну, влаштували заколот, відмовилися від вторгнення і повернулися додому.
Гаглоєв, як і будьякий інший схвалений Кремлем лідер Південної Осетії, підтримує об'єднання з рф, але заявив, що референдум не може відбутися без попереднього запрошення москви об'єднатися. При цьому прессекретар путіна заявив, що такого запрошення не планується.
Війна викликала хвилювання і на іншій стороні Кавказу, в Північній ОсетіїАланії. Москва заборонила марші 21 травня, які мали бути присвячені річниці геноциду російською імперською армією черкесів. Тим не менш, сотні людей зібралися в різних місцях, і повідомлялося про арешти поліцією.
Війна відчувалася і в Інгушетії. Повідомлялося, що минулого тижня в бою в Україні загинув племінник заступника Міністра оборони Росії Юнус Бека Євкурова, колишнього лідера регіону.
Деякі оглядачі стверджують, що війна в Україні, може призвести до національного пробудження в периферійних регіонах Росії, подібно до того, яке послідувало за радянською війною в Афганістані.