Новий Рік! Дату святкування змінено !

Від "економічного" поняття – до № 1 в календарі

Історія свята бере початок з часів Римської імперії. Саме тоді був встановлений певний період у декілька років, наприкінці якого відбувався збір податків з населення – називався він індикт.

Його тривалість змінювалася, відповідно до волі імператора – від 5 до 15 років. А у 314 році був регламентований 15річний період індикта. Та згодом це, спочатку суто економічне поняття, отримало й іншу направленість.

Якщо заглибитися в термін, що означає слово "індикт", то з латинської мови це слово означає "проголошення" або "податок".

"Тобто першопочатково індикт – це були певні податки, які римські імператори збирали з людей. Пізніше з плином часу також застосовується і в церковному житті. І воно означає не лише податок, а 15літній термін, і також "початок цього дня". І сьогодні Православна Церква говорить про те, що індикт – це є початок Церковного Нового року", – розповідає старший викладач кафедри богослів'я та філософії КПБА, кандидат богословських наук, священик Михайло Омельян.

У 537 році візантійський імператор Юстиніан I ввів та узаконив поняття однаковості у літочисленні – з того моменту новий рік мав зазначатися в усіх офіційних документах імперії, а починатися мав з 1 вересня (14 вересня за новим стилем).

В результаті етимологічних змін, слово "індикт" стало синонімом до слів "рік" та "літо". Тож з цих часів Новоліття було внесено до Церковного календаря, ставши християнським Святом багатьох століть.

Варто зазначити, що з кінця X століття після Хрещення Київської Русі цей день православним святом і у слов'янських народів.

Якщо річне цивільне літочислення в літописах і в інших державних документах велося за римським календарем з 1 березня, то Православний календар починався з 1 вересня – з обов’язковим святковим богослужінням. А у 1492 від Різдва Христового і цивільний календар також змінив день початку року на 1 вересня (14 вересня – за новим стилем).

Час змінити сприйняття: "Цінуйте кожен день життя"

Спільною рисою Церковного та світського Нового року є те, що у цей день кожен з нас замислюється над тим, як швидко плине час.

"В посланні апостола Павла до ефесян сказано: "Отже робіть не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, тому що дні – лукаві". Кожній людині визначено певний час, який вона живе на Землі. І часто людина проживає просто від народження аж до смерті, не цінуючи цей час. Тому кожен повинен цінувати час, робити добро і намагатися ставати кращою", – говорить священик Православної церкви України Михайло Омельян.

Найчистіші ж душею, безкорислива турбота і допомога іншим людям будуть нагороджені радісним дивом.

"Якщо заглибитися в сьогоднішнє Євангеліє, яке ми почуємо за Богослужінням, то Ісус Христос цитує пророка Ісаю тут говориться про літо Господнє, або про те, що відбудеться зцілення сокрушенних серцем, зцілення людей кульгавих, також людей сліпих. І цим самим Церква хоче показати, що в житті кожної людини, яка своє життя буде присвячувати Богу, такі чудеса відбуватимуться", – каже кандидат богословських наук Михайло Омельян.

Важлива мотивація ставати добрішим

Церковне Новоліття є не тільки гарним стартом для "переформатування" ставлення до життя, а й днем щирих побажань благополуччя та миру на Землі у майбутньому році.

"Основне чудо, яке Господь творить – це змінює людське серце. Тобто людина, будучи злою, може стати доброю. Тому, святкуючи Церковний Новий рік, кожен нехай заглибиться подумки над тим, що часу не є дуже багато, і його треба прожити так, як заповідав нам Господь Ісус Христос", – зауважує священик Православної церкви України Михайло Омельян.