Тepмiнoвe nonepegжeння gля вciєї Уkpaїнu. Пymiн нaвaжuвcя нa cmpaшнe. Щoб зynuнumu нacmyn ЗCУ kpeмль зgiйcнumь...

Так само, як свого часу російські окупанти вчинили підрив греблі Каховської ГЕС з метою зупинити наступ Сил оборони України, сьогодні також є небезпека терактів з тією самою метою. На жаль, досі залишається небезпека підриву Запорізької АЕС, а також кримського заводу "Титан", розташованого безпосередньо поблизу Кримського перешийку. Коли йдеться про безпеку подібних об’єктів, військовий шлях вирішення проблеми повністю виключений. Отже, надії покладаються лише на потужний міжнародний тиск на країнуагресора Росію.

Наступ Сил оборони України відбувається настільки швидко, наскільки це можливо. Навіть більше – українські захисники ламають "книжкові" уявлення про те, за яких умов може відбуватися процес звільнення окупованих територій. Наразі вони ведуть наступ на трьох напрямках. Російські окупаційні війська об’єктивно не зможуть втримати такого тиску, лінію оборони ворога буде подолано. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ветеран російськоукраїнської війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Президент Польщі Анджей Дуда в інтерв’ю The Washington Post заявив, що Кремль навряд чи наважиться на застосування в Україні ядерної зброї. Проте, на його думку, теракт на Запорізькій АЕС є більш ймовірним. Ми пам’ятаємо, як свого часу ворог вчинив підрив греблі Каховської ГЕС, аби зупинити наступ Сил оборони України. Що він може вчинити цього разу?

– Цілком можливо таке припустити, бо росіяни не гребують ніякими засобами для того, щоб уникнути поразки у цій війні, яка вже незабаром станеться. В свою конституцію вони вже записали, що певні області України є Російською Федерацією, тому відходити з цих територій, робити "жест доброї волі" вони вже не зможуть. Вони не зможуть пояснити своїм громадянам, чому все це відбувається.

На застосування безпосередньо ядерної зброї, швидше за все, вони не наважаться, тому що тоді буде дуже серйозна відповідь світової спільноти, зокрема блоку НАТО. Генсек Альянсу Столтенберг та інші високопосадовці попередили Росію: у разі застосування ядерної зброї проти України це буде розцінюватися як напад на блок НАТО, і тоді вони робитимуть те, що прописано в статті 5 їхнього Статуту, – завдаватимуть удару у відповідь.

Тому навряд чи Кремль застосує ядерну зброю. Але вчинити теракт на Запорізькій АЕС… Давайте вірити в те, що цього не станеться, але росіяни можуть на це піти, щоб якось зупинити наступальні дії наших Сил оборони.

– Як сьогодні українські Сили оборони можуть не допустити реалізації цього страшного сценарію?

– Наразі там перебувають російські військовослужбовці, тому зупинити можна тільки завдяки тиску з боку міжнародної спільноти. Бо атакувати Запорізьку АЕС – це саме те, чого прагнуть росіяни, щоб звинуватити Україну в тому, що там може трапитися, борони боже, якась радіаційна катастрофа.

Тому тут є лише один шлях – міжнародний тиск. Не лише тиск з боку МАГАТЕ, але й ООН та інших міжнародних структур. Має прозвучати попередження Росії, що в разі такого кроку її можуть повністю ізолювати від світу. Жодні військові дії тут не припустимі.

Давайте вірити, що вся світова спільнота, увесь цивілізований світ зможуть зробити так, щоби Росія не вчинила цей теракт.

– Так, будемо сподіватися. Але ми маємо ще один досить небезпечний об’єкт – це кримський завод "Титан". Він знаходиться практично безпосередньо на Кримському перешийку. Чи вважаєте ви, що так само, коли українські Сили оборони наблизяться до цієї ділянки фронту, ворог може влаштувати на цьому підприємстві теракт?

– Тут, на жаль, навіть більша імовірність, аніж у випадку з можливим терактом на Запорізькій АЕС, тому що це не ядерна небезпека. Йдеться про хімічне забруднення місцевості. Тому небезпека тут дійсно серйозна.

– Ми бачимо, як відбувається наступ Сил оборони України, – на жаль, не дуже швидко. Ми розуміємо, наскільки це важко, зокрема через щільне замінування територій. Тим не менше наступ триває. На вашу думку, в чому головна перешкода? Чи можна її подолати за допомогою нових технічних засобів чи озброєння, яке Україні надають західні партнери?

– Будьяке озброєння допомагає нашим Силам оборони просуватися вперед і робити наступальні дії, але само по собі воно не вирішує питання перемоги. Перемагає армія, використовуючи, бажано, найбільш сучасну техніку.

Але говорити про те, що наш наступ відбувається повільніше, ніж комусь хотілося б, – я з цим категорично не погоджуюсь. Бо, маючи меншу кількість живої сили, хоча про наших військових так не можна казати, меншу кількість техніки, артилерійських систем, снарядів, маючи менше усього, аніж є у ворога, ми все одно просуваємося і при цьому зазнаємо втрат у десятки разів менші, ніж зазнає ворог.

Взагалі, я не впевнений, що будьяка армія в світі могла б робити наступальні дії – маючи усього менше, не маючи панування в повітрі. Мені здається, розмови про повільний наступ – це російський наратив для того, щоб переконати наших партнерів, що нашій країні допомагати не варто, мовляв, бачите, вони не так швидко просуваються… Але ми просуваємося настільки швидко, наскільки це можливо.

Ми пам’ятаємо, які цифри озвучувалися перед початком війни: мовляв, перевага сторони, що наступає, має бути у 30 разів більша, тоді наступаємо і перемагаємо. У нас, навпаки, усього менше, але ми наступаємо і перемагаємо.

– Заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила про те, що Сили оборони продовжили наступ в районі Бахмута, а також на Мелітопольському та Бердянському напрямках. На низці ділянок вони мають успіхи. Зокрема, у напрямку Урожайного на південь та південний схід від Старомайорського. Як ви вважаєте, який напрямок наступу наших Сил оборони сьогодні є найбільш перспективним з точки зору ситуації, що склалася на фронті?

– Як оцінювали наші партнери, американська, британська розвідка, Інститут вивчення війни та інші аналітики, росіяни не здатні утримати всю лінію оборони на півдні та південному сході, якщо ми будемо атакувати по двох чи трьох напрямках. Зараз в нас є три напрямки – Бердянський, Мелітопольський та Волновахський, з Вугледару ми також починаємо робити наступальні дії.

Де саме буде головний удар, чи буде одразу три головних удари – це знає тільки наш Генеральний штаб. Але принциповим є те, що росіяни не здатні утримати всю цю ділянку фронту, якщо буде наступ на трьох напрямках. На одному з них точно буде прорив лінії оборони ворога.

Джерело