В останні дні ми спостерігаємо різку актуалізацію тарифної проблеми, пише політолог Фесенко.
Далі в оригіналі:
Проте надходить інформація про хвилю протестних акцій. І у Президента взялися за цю проблему.
Давайте розбиратися. Я б розділив у тарифній проблемі її об’єктивну основу і її суб’єктивну (суто політичну) складову. Вони, звичайно, взаємопов’язані, але у політичної сторони тарифної проблеми працює і своя самостійна логіка.
Однак ті, хто хоч трохи знайомі з проблемою, знають, що енергетичні ринки у нас сильно монополізовані. Так що про нормальний ринок в цій сфері можна говорити досить умовно. І при різних коливаннях цін на світових ринках ми регулярно спостерігаємо у нас підвищення цін і тарифів на газ, електроенергію, опалення, і вкрай рідко бачимо зниження цін і тарифів.
Ціноутворення у сфері енергетики взагалі вкрай деформоване. Наприклад, ситуація з так званими зеленими тарифами доведена до абсурду. Простіше кажучи, ціни й тарифи нам диктують монополісти, що впливають в тому числі й на НКРЕКП. Звідси й стабільна тенденція підвищення ціни на газ і комунальних тарифів.
Однак підвищення ціни на газ і комунальних тарифів, природно, викликає негативну реакцію у споживачів. А коли це відбувається занадто різко та/або занадто часто, то і соціальне невдоволення проявляється сильніше. Починаючи з 2015 року, коли у нас виникла стабільна тенденція регулярного підвищення ціни на газ і комунальних тарифів, соціологи фіксують, що тарифна проблема є одним з головних соціальнополітичних подразників, входячи до першої трійки проблем, найбільш бентежливих для наших громадян.
Як політолог зазначу у зв’язку з цим, що різке підвищення тарифів дуже сильно і вкрай негативно впливає на рейтинги представників влади. Тарифна проблема стала першим імпульсом в зниженні рейтингів Януковича, починаючи з осені 2010 р., а потім анігілював рейтинги Арсенія Яценюка (в період його прем’єрства). І Арсеній Петрович вже понад 5 років ніяк не може їх відновити. Тарифна проблема стала однією з головних причин зниження рейтингу Петра Порошенка (в період його президентства), негативно впливала на рейтинги Володимира Гройсмана (в період його прем’єрства). І тепер вона стає великим політичним ризиком для Президента Зеленського.
Тепер про суб’єктивну сторону – нинішні тарифні протести. У мене велику підозру викликає той факт, що протестні акції виникли практично одночасно в різних регіонах країни. Спонтанно навряд чи це можливо. Ці акції явно були організовані. Ким і як, це інше питання, нехай колеги на місцях оцінюють ситуацію. Але очевидно, що тарифною проблемою будуть користуватися для критики влади різні опозиційні сили – від ОПЗЖ в російськомовних регіонах до “Євросолідарності” на Галичині.
Почнемо з об’єктивної суті тарифної проблеми. В цьому випадку я маю на увазі підвищення ціни на газ і тарифів на електроенергію для населення. У цьому підвищенні, звичайно, є своя економічна логіка – це ринкові коливання ціни. Взимку зросла ціна на споживаний газ. У НКРЕКП (державний регулятор у сферах енергетики та комунальних послуг) говорять, що виросла і собівартість надається населенню електроенергії.
Традиційно одним з головних і різких критиків політики підвищення тарифів виступає Юлія Тимошенко. І тут вона дуже послідовна, на відміну від своїх колег по нинішній парламентській опозиції. Так чи інакше підвищення комунальних тарифів і ціни на газ – це хороший привід для атак на владу з боку опозиції. Вже є витоку інформації, що на кінець січня (на пленарний тиждень парламенту) готується “тарифний майдан”. Цікаво, хто його очолить?
Однак Президент Зеленський і його Офіс досить оперативно відреагували на актуалізацію тарифної проблеми. І це правильно, як з точки зору їх власних інтересів, так і з точки зору інтересів суспільних – резюмує Фесенко.
Також, як зазначають експерти, люди на місцях, женуть політиків, які намагають набити політичні бали, на тарифах! Наприклад так і прогнали Киву, коли він намагався примазатись до протесту. Політики вистачить, люди втомились, вони хочуть справедливості.
Окрім того, виявлено, що цінові пропозиції монополістів на природний газ для потреб населення з листопада 2020 року до січня 2021 року в середньому перевищували ціни їх конкурентів на ринку до 40%.
Північне територіальне відділення Антимонопольного комітету України розпочинає справи щодо шести газопостачальних компаній через встановлення завищених цін на газ для населення. Зазначили в АМКУ, 15 хвилин тому!