"Не хочу! Мене там будуть гвалтувати". В українців просто відняло мову. Щ0йн0 страшну правду дізнались усі. Миколаївщина. Бідні діти. Слабкодухим не дивитись

Скандал із Березківським інтернатом у Миколаївській області набирає обертів. Тут стався обурливий випадок, коли 16річну вихованку змусили перервати вагітність. Однак діти розповідали також про випадки сексуального домагання з боку деяких співробітників навчального закладу, про побиття та інші знущання. Правду про інциденти хочуть приховати і тиснуть на тих, хто не хоче мовчати.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Випадки вагітності у вихованок інтернату раніше вже виникали, розповіла OBOZREVATEL випускниця Сніжана.

"У мене також була вагітність, я теж хотіла залишити дитину. Але як тільки зізналася керівництву інтернату в цьому, на мене одразу почали тиснути. Викликали в кабінет, говорили, що я добре вчуся, у мене все попереду, і ця дитина мені не потрібна. Я дуже боялася, що після переривання більше не зможу мати дітей. Я навіть хотіла накласти на себе руки. Але мені сказали, що тихо дадуть потрібні таблетки – і все пройде. А друзям я повинна сказати, що новина про вагітність була помилковою. Мене закрили в кімнаті, в якій зазвичай вночі спали медсестри, дали спочатку одну таблетку, потім – дві. Змушували випити їх у присутності медсестри. Я досі живу з цим, хоча минуло кілька років. Я вам тільки трошки розповіла, а все інше в мене глибоко в душі, і я не можу про це говорити", – згадує своє життя в цьому інтернаті дівчина.

Вона також розповідає, що подібні випадки вагітності в цьому навчальному закладі не рідкість. "Чимало з тих, хто пройшов через це, не будуть розповідати. Тому що у них уже сім'ї, діти, вони не хочуть, щоб їхні чоловіки знали про це. Деякі навіть не розповідають рідним, що виховувалися в інтернаті", – пояснює Сніжана.

Але примус до абортів неповнолітніх ще не все, що тут відбувається. Волонтерка з Київської області (дівчина просить не називати її імені) розповіла OBOZREVATEL, що вже кілька років знайома з деякими вихованками цього закритого навчального закладу.

"Ми організовували для них табори, спілкувалися, я була для них старшою наставницею. І якось одного літа їм уже потрібно було повертатися в школу, а вони почали плакати, говорили, що не хочуть. Я стала з'ясовувати чому. І раптом одна з них говорить, що не хоче, тому що її там будуть ґвалтувати. Я не повірила. Дівчинка була в 56му класі. Вона тоді каже, мовляв, зараз може й ні, але коли у мене виростуть груди, то будуть.

Вона розповіла про свою старшу сестру, яку до таких взаємин змусив молодий вихователь, родич однієї з керівниць інтернату. Після цього вона стала його дівчиною. Такі стосунки для неї були в принципі вигідними, оскільки давали якісь привілеї. Також у цього вихователя, виявляється, була не одна така учениця. Одна з них уже закінчила навчання, їздила за кордон, зараз повернулася. В іншої дівчинки, після того як вона пішла вчитися в ПТУ, він ще й гроші просив з її стипендії. Судити дівчаток за таку поведінку важко, тому що у них ніколи не було батьківської уваги, вони просто хочуть бути комусь потрібними", – розповідає волонтерка.

Експерт офісу Уповноваженого президента з прав дитини в Миколаївській області Павло Шульга, який першим повідомив про примусовий аборт неповнолітньої в цьому інтернаті, говорить, що був шокований почутим.

"Коли волонтери розповіли мені про це, я поїхав туди і запитав у районного медика, у директорки інтернату і двох її заступників: "Це був перший випадок?" Вони відповіли, що так. Але це брехня! Випускниця інтернату розповідала, що вони регулярно практикують подібне. Я питав їх: "Ви ж жінки, невже ніхто з вас не пошкодував майбутньої дитини і не хотів її зберегти?" Але потім я зрозумів, що у них це напрацьована практика. Дівчатка вагітніють, вони їх відразу переконують, що вони маленькі нетямущі мами, і нічого у них не вийде. Вони нічого не роблять для того, щоб підтримати таких дітей. Уже на наступний день після аборту мені подзвонив громадський працівник зпід Києва і сказав, що у них є центр для таких маленьких мам, запропонував привезти її туди. Але було вже пізно", – засмучується Шульга.

Він каже, що добре знає, чим живуть в інтернатах, оскільки разом із дружиною виховує вісьмох прийомних дітей.

"Керівництво інтернату організувало цькування тих, хто розповідає правду. Їх же однокласники їх зараз гноблять, пишуть їм гидоту. Діти кажуть, що через це їхній інтернат можуть закрити, а вони всі залишаться на вулиці. Але ситуація тут зловісна. Інтернат розташований у віддаленому місці, в полі, він закритий, ніхто зі сторонніх туди потрапити не може. І ніхто не знає, що там відбувається", – каже Шульга.

Випускниця Сніжана також описує, як один із вихователів В.Б. приставав до неї. Їй тоді було лише 14 років. Дорослий чоловік любив укладати дівчаток, а після того як Сніжана лягала, сідав на ліжко і починав її гладити. Міг просто поплескати по попі.

"Я спочатку не розуміла, думала, що це нормально. Він до мене ставився добре, і в принципі як вихователь був хорошим. Потім поділилася зі старшими дівчатами, і вони сказали, що це не нормально. Я була старостою в кімнаті, де ми жили з дівчатками, і повинна була стежити за порядком і останньою залишати кімнату. Я боялася залишатися сам на сам із В.Б., мені було дуже неприємно. Тому що він міг підійти і схопити за груди або засовувати свій язик у рот. Я просила когось із подружок залишитися зі мною. Потім я йому прямо сказала, щоб він більше такого не робив. Він перестав, але його ставлення до мене вже змінилося", – згадує Сніжана.

Такого ж "ласкавого ставлення" зазнавали й інші учениці. Тепер же після скандалу цей вихователь серед ночі дзвонить їм і просить нікому нічого не розповідати, а все, що стало відомо суспільству, називає фантазіями дітей.

Молодий родич одного з керівників інтернату, вихователь А.А. також чіплявся до дівчат, мав із ними стосунки. "Причому він міг цим займатися навіть у тій самій кімнаті, де перебували й інші діти. Прямо за шафою, поки решта грає на комп'ютері", – каже Сніжана.

Діти скаржилися керівництву інтернату, але реакції не було.

Крім цього вихователі били дітей. "Той же А.А. одного разу побив хлопчика, і його забрала швидка. То заступниця директора помчала за цією швидкою, щоб усе залагодити. Інший хлопчик, Рома, ходив із величезною ґулею біля вуха – це А.А. так його побив. Ще одна вихователька одного разу хлопчика схопила між ніг і пообіцяла все там відірвати, він плакав. Діти часто через це втікають з інтернату. Я теж утікала, тому що перебувати там було важко. Директорка в поліцію не повідомляла, намагалися розшукати самі. Якщо вже дитини не було більше ніж добу, тоді йшли в поліцію ", – каже Сніжана.

Після втечі вихованців карали. За словами Сніжани, дівчаток змушували мити туалети протягом місяця. "Туалети на вулиці, там без протигаза увійти неможливо. Мили голими руками на морозі. А одного разу директорка наказала дітям бити хлопців, які втекли. Їх били руками і ногами, вони після цього йти самі не могли, їх в ізолятор переносили. В інтернаті із мною були молодший брат і сестричка. То у брата забирали їжу, якщо він запізнився в їдальню на п'ять хвилин. Він сидів голодний і плакав, тоді за нього вступалася я", – каже Сніжана.

Дівчина розповідає, що після закінчення інтернату фактично залишилася на вулиці. Батькам до неї діла не було, керівництво інтернату або держава про неї не піклувалися. Дівчина хотіла вступити до Миколаївського аграрного університету, але не змогла. Єдиним порятунком виявився дідусь, якого вона знайшла. Пізніше вона змогла забрати своїх брата і сестричку, тепер вони живуть разом.

Спогади про життя в інтернаті для неї дуже важкі. Вона б і хотіла все це забути, але каже, що дуже переживає за дітей, які там залишилися. І готова навіть пройти детектор брехні, щоб довести правдивість своїх свідчень.

Додзвонитися в сам інтернат так і не вдалося, телефони, які вказано на сайті, не працюють. У Миколаївській обласній адміністрації кажуть, що створили комісію і чекають висновків поліції.

"Ми ж не правоохоронні органи. Тому керівництво інтернату працює, коли будуть висновки слідства, тоді й ухвалимо рішення. Ту дівчинку зараз поміщено в Південноукраїнський реабілітаційний центр", – сказала нам начальниця відділу з роботи з інтернатами департаменту освіти Миколаївської обласної адміністрації Наталія Руденко.

У поліції Миколаївської області повідомляють, що відкрили кримінальне провадження за фактом протиправних дій стосовно 16річної вихованки інтернату по ч.1 ст. 137 КК України "Недобросовісне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей". Винному загрожує позбавлення волі до трьох років із позбавленням права обіймати відповідні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Також вихованки інтернату зараз дають свідчення в прокуратурі.

Аксана Філіпішина, представниця Уповноваженого у ВР України щодо дотримання прав дитини і сім'ї говорить, що ситуацію в Березківському інтернаті вони тримають на контролі.

"Ми отримали пояснення щодо цієї ситуації від керівництва навчального закладу, від лікаря. Також у нас є копія заяви про згоду на аборт мами дівчинки, копія пояснення старшого брата, який підтверджує, що це рішення було волевиявленням дівчинки. Що вона говорила, що не потягне виховання дитини в такому юному віці.

Але важливо, щоб була заява самої 16річної дівчинки. Тому що, відповідно до закону про охорону здоров'я, діти, які досягли 14 років, повинні давати свою згоду на медичне втручання. І дуже важливо зрозуміти, чи дійсно ця дівчинка давала свою згоду на переривання вагітності. Ми не відкидаємо ситуації, що дитина могла ухвалити таке рішення під тиском дорослих", – говорить Філіпішина.

Інформація про насильство над дітьми в інтернатах часто викликає резонанс у суспільстві. Однак після скандалу і публікації в ЗМІ ці справи, як правило, нічим не закінчуються.

"В основному розслідування завершуються лише дисциплінарними рішеннями. Когось звільняють, хтось у процесі розгляду сам іде або виходить на пенсію, діти дорослішають. Ось ми зараз маємо справу з Ізмаїльським будинком дитини, де головного лікаря підозрюють у розбещенні вихованців, справа ще не закрита, ми її контролюємо. В Одеській області в інтернаті під час перевірки було виявлено факт побиття дітей, туди навіть викликали поліцію. Якби був вирок суду, ми б про це знали, поки таких повідомлень немає. Кілька років тому в Тернопільській області в центрі психологічної реабілітації діти поскаржилися на насильство з боку заступника директора, ми теж виїжджали туди", – говорить Філіпішина.

Вона зазначає, що система інтернатів дуже закрита. Діти перебувають в ізольованих умовах, сам на сам із дорослими, їм нема до кого звернутися по допомогу. І доводиться сподіватися тільки на порядність і відповідальність цих дорослих.

"До того ж, у таких справах обвинувачений – дорослий, а жертва – дитина. І слово дитини проти слова дорослого. Дорослий каже, що я цього не робив, і йому вірять більше. Тому справи і розсипаються. Я вже не кажу, що в таких кримінальних справах навіть допит дитини проводять у некоректній формі. Не в спеціальній обстановці, як годиться, не людиною, яка знає психологію дитини. Неповнолітнього у нас досі розглядають не як суб'єкта правовідносин, який має свої права, право голосу. А тільки як об'єкт", – говорить Філіпішина.