Встиг подзвонити мамі... а в 23:00 трапилась біда. Щ0йн0 з передової повідомили про трагедію

Українські військові продовжують гинути на війні за незалежність нашої держави. Неподалік від населеного пункту Золоте на Луганщині в суботу, 10 квітня, російськоокупаційні війська вбили 24річного старшого солдата Андрія Теперика, який був родом із Харківщини.

Товариші бійця по службі з 92ї ОМБр розповіли, що того дня пізно ввечері хлопця застрелив ворожий снайпер. Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Перед смертю дзвонив мамі

Андрія вбили близько 23:00. Незадовго перед цим він дзвонив своїй мамі й повідомив, що планує на початку нового тижня приїхати додому, в нього намічалася відпустка.

"Тепер мама Андрія не знаходить собі місця: вона чекала сина в гості, а його привезуть у труні попрощатися", – ледь стримуючи сльози розповідає староста села Мартове Харківської області Тетяна Петрівна.

Раніше жінка працювала вчителькою в місцевій школі й прекрасно пам'ятає Андрія. Білявий хлопчик, навчався на середньому рівні, але його всі любили за доброту та відкритість. "Непосидючий, веселий такий хлопчисько. Знаєте, він такий був дуже людяний хлопчина", – згадує староста.

Був патріотом і не хотів сидіти в рідних на шиї

Андрій з простої і працьовитої сім'ї. Його батько працює на фермі трактористом, мама – технічний працівник у місцевому будинку культури. За сільськими мірками – сім'я середнього достатку. Також у бійця залишилась молодша сестра.

"Знаєте, Андрій був безвідмовним. Якщо попросиш у чомусь допомогти, завжди відгукнеться. І все намагався зробити швидко. Я пам'ятаю, що до армії ще він захоплювався мотоциклами. У них був старенький "Дніпро", він весь час із ним возився" , – каже Дарина, мешканка села.

Андрій (у центрі) з улюбленим мотоциклом

У Андрія на сторінці в одній із соціальних мереж є багато фотографій цього самого мотоцикла. Ще він захоплювався риболовлею, ловив карасів і фотографував світанки над водосховищем.

Після школи Андрій відслужив в армії, проте якоїсь особливої роботи в Мартовому не було. Сидіти на шиї в батьків хлопець не хотів, до того ж був патріотично вихований.

Недалеко від його села розташований Чугуїв, військове містечко. Андрій вирушив вперше служити за контрактом, а потім повернувся, побув у селі. Через деякий час йому запропонували служити в 92й бригаді, він знову уклав контракт і в кінці серпня 2019 року вирушив на Донбас.

Сам вирішив укласти контракт і піти служити в армію

Встиг подзвонити мамі... а в 23:00 трапилась біда. Щ0йн0 з передової повідомили про трагедію

Рекомендуем

Вам также может понравиться