Maбymь бaramо бygе poзчapoванux, aлe... Cmaло вigoмо яk ЗCУ зacmoсовyвamuмymь FI6

Відомо, що головна причина полягатиме в тому, що стосується українського Генштабу, генералів, процедур, що виникають у ЗСУ, про які вже так багато говорилося раніше, а також — дефакто неминучого — «конфлікту в Збройних силах».

Своєю думкою поділився австрійський військовий аналітик, спеціалізується на історії бойової авіації Том Купер.

Варто зазначити, що звичайно, кажуть експерти, на 1000%, українські пілоти F16 повернуться в Україну зі своїми «новими» (старими) літаками, з розумом, повним знань на навичок та свіжими після навчання головами, а отже, повними відповідних процедур.

Пілоти знатимуть або матимуть дуже конкретні уявлення про те, як застосовувати літаки в бою.

Проте хто сказав, що генерали, які командують Повітряними силами, командири їхніх підрозділів і наземні диспетчери знатимуть, як це зробити — за допомогою F16?

Ймовірно, вони знають і про МіГ29, і про Су25, і про Су27 іще радянські, а тут ці F16.

Що, власне, було б дуже важливо, оскільки в Повітряних силах України стандартна процедура полягає в тому, що командири і наземні диспетчери вказують пілотам, як їм виконувати свою роботу.

Якщо тільки немає письмових інструкцій, які мав розробити український Генштаб.

Припустимо, F16 є в Україні. Пілоти та наземний персонал навчені та готові. Бази, пальне, запчастини, боєприпаси, наземні бригади готові. І українці збираються використовувати їх (ймовірно, за допомогою «значних доз» якоїсь «підтримки підрядників» із Заходу, принаймні для питань, пов’язаних з обслуговуванням, і протягом перших кількох років).

Швидке реагування з того, що можна прочитати в соціальних мережах, видається, що найлогічнішим, можливо, навіть найпростішим методом введення F16 на озброєння з Повітряних сил України буде їхнє застосування для цілей ППО.